Якби не Ти,мій Господи,якби не Ти,
То де було б мені надію взяти,
І до якої серце прагнуло б мети
Яких пісень душі хотілося б співати?
Якби не Ти,то де сьгодні я була б,
В якому вирі нині я кружляла б,
Яке життя у світі я вела б,
Які надії,мрії я б плекала?
Я б йшла і падала,і знов ішла,
І просто так жила б,як роблять усі люди.
Та що б тоді моя душа знайшла?
Ті перли світу,що розкидані усюди,
Ті квіти,що зів"яли перш,ніж розцвіли:
Багатство,славу,може й безнадію,
Та ні, я знаю,що за мене Бога розп"яли
Я біля ніг Його поклала свої мрії.
Якби не Ти,мій Господи,тоді,
У ту страшну хвилину,пам"ятаєш?
Коли душа була у відчаї,в тяжкій нужді
Я дякую,мій Бог,що Ти всі болі забираєш.
Тоді було так гірко й страшно до знемоги,
Тоді ховала сльози,а вони текли,
Я падала і встать не мала сил і змоги,
І тільки Твої руки мені допомогли.
Якби не Ти,мій Боже,то чи мала б,
Я хліб пахучий вдома на столі?
Я знаю,як мільйони душ вмирали,
А крихти хліба бачили лиш в снах,у млі.
Я знаю,що якби не Твоя милість
До мене- вбогої душі,
То я не знала б про любов і щирість,
Про єдність з Богом на колінах у тиші.
Та що й казати ,Господи,я знаю,
Якби не Ти,навіщо було б жить?
За небом завжди смуток відчуваю,
Мій дух туди у кожну мить летить.
Але якби не Ти за мене був розп"ятий,
Принижений,побитий,у сльозах,
Цей рід людський ще б досі був проклятий,
Й не мав надії бути в небесах.
Якби не Ти,мій Господи,якби не Ти...
Але я дякую,що Ти -мій Бог від віку
Крізь сльози,біль ведеш Ти до мети,
У вічне небо,де радості немає ліку.