Володимир Сосюра - Я знаю силу слова...; Юнакові

До Дня Української мови та писемності. Я знаю силу слова — воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім — думка й почуття. Воно іде в народи для вічного життя. Коли це слово — зброя, як день, що не схолов, коли живуть у ньому ненависть і любов. Воно влуча як куля, ця зброя золота, коли у нім ненависть з любові вироста. Воно над зорі лине, а в нім живуть як спів любов до Батьківщини і лють до ворогів. О зброє щастя, слово, я жить з тобою звик! Ти — квітка у любові, в ненависті ти — штик. Юнакові Шумить Дніпро, чорніють кручі, в граніт холодний б'є прибій. Прийми слова мої жагучі як заповіт, юначе мій! Листку подібний над землею, що вітер з дерева зрива, Хто мову матері своєї, як син невдячний забува. О мово рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.