Пробач мені матусю , рідна нене,
що клопотів завдав таких тобі,
що житимеш тепер уже без мене ,
й , можливо, плакатимеш тихо в самоті.
Мій батьку , чуєш , не печалься,
бо я зробив усе , як ти хотів,
я виріс справді щирим патріотом
й що йду на смерть , я добре розумів.
Не плач, мамусю , тату , не печалься
відстоював хороше я майбутнє,
й хоча я тут не залишуся
та знайте, серце коло вас моє завжди присутнє.
Автор: Тетяна Біляшевич.