Тарас Житинський - Розпрягайте, хлопці, коні

Розпрягайте, хлопці, коні Та й лягайте спочивать, А я піду в сад вишневий, В сад криниченьку копать. Копав, копав, копав криниченьку У вишневому саду. Чи не вийде дівчинонька Рано-вранці по воду? Маруся, раз, два, три, калина, Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала. Вийшла, вийшла, вийшла дівчинонька Рано-вранці воду брать, А за нею козаченько Веде коня напувать. Вона ростом, ростом невеличка, Ще й літами молода, Руса коса до пояса, В косі стрічка голуба. Маруся, раз, два, три, калина, Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала. Просив, просив, просив відеречко — Вона йому не дала, Дарив, дарив з руки перстень — Вона його не взяла. Знаю, знаю, знаю, дівчинонько, Чим я тебе образив: Бо я вчора ізвечора Кращу тебе полюбив. Маруся, раз, два, три, калина, Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.