Фрагмент виступу на громадських слуханнях щодо перейменування міста Щорс – 17 вересня 2015 р. В залі домінувало старше та середнє покоління, прихильників зміни назви майже не було. Але один юнак, працівник залізничного депо, таки виступив різко проти агресивно вороже налаштованого залу.
У своєму виступі я намагався пояснити землякам зв`язок їхніх уявлень про себе та розвитку рідного містечка. Навів три приклади: нещодавно зі Щорса пішов італійський підприємець – він переробляв молочку. Не дали працювати. І нічого – начебто так і треба. Літом побили та пограбували американського волонтера, який кожного року приїзджав до Щорсу та вкаладав власні кошти у облаштування міського пляжу. А громада навіть не здогадалася вибачитися. Як це? Кілька років тому назад в місті встановили контейнери для сміття – в результаті щорсівці заповнили їх диванами та кріслами. І хто що має думати після такого господарювання у власному домі? Так і з перейменуванням – немає психологічної готовності відмовитися від радянської ідеологічної спадщини – не буде ні грошей, ні інвестицій, ні розвитку. На жаль, саме цією частини у зйомках немає. Шкода, бо пролунали не лише крики, але й легеньки оплески. Отже, хтось все ж таки замислився.
Володимир Бойко