Руслан Іщук. "Пливе човен" (Голодомор 32-33 рр).

"Пливе човен" (Голодомор 32-33 років). Музика, аранжування та звукозапис Руслана Іщука, слова Тетяни Маріаш. Виконують солісти театру пісні "Літопис" Олександр Хавдій, Любов Данилевич, Оксана Синишин (1991 р.). Хореографічна постановка Федора Даниляка. Виконує ансамбль "Барвінок" Школи Українського танцю (керівник Ф. Даниляк). м.Міссісаґа, Онтаріо, Канада (2008 р.). Післямова: " Твір написаний за документальною історією, опублікованою в журналі "Огонек" в 1989 році його головним редактором Віталієм Коротичем (одна з перших в СССР інформацій про голодомор 32-33 р.р. на Україні). Особисто будучи у творчому відрядженні в одному із сіл Черкащини він побачив дивного сивого чоловіка, який ніс до ріки віночки з польових квітів. Односельці розповіли Коротичу, що в 33-му році, після голодної смерті дружини цей чоловік залишився сам з сімома дітьми. Коли в селі люди поїли вже всіх котів, собак та почали зникати діти - він посадив у човен всіх своїх дітей, які вже попухли з голоду, і сказав їм, що вони пливуть на річку наловити рачків, якими він їх нагодує. На середині річки батько перевернув човен, щоб разом з дітьми втопитися... Та коли опритомнів, викинутий хвилями на берег і усвідомив, що він зробив, і що він один залишився живий - то зійшов з розуму. І від того часу кожен день батько плів 7 віночків і ніс їх до річки..."