Прощання з Сергієм Олійником. 25 червня 2017 р.

Прощання з Сергієм Олійником. 25 червня в Українському домі (вул. Хрещатик, 2), з 11.00 до 14.00 пройшло прощання з Героєм, бойовим офіцером, головою Всеукраїнської профспілки ветеранів АТО і волонтерів – Сергієм Олексійовичем Олійником. 22 червня 2017 року не стало Сергія Олійника... Близько 21:00 в центрі Києва, біля Золотих воріт, жорстоко був вбитий начальник розвідки 1 батальйону 54 ОМБР. Сергій заступився за свого сина Ярослава. Небагатослівний, стриманий та кремезний воїн, в душі якого безмежно вміщалися доброта і позитив. Сергій Олійник був прикладом для багатьох, хто його знав і товаришував. Він був справжнім патріотом України, був щирим і чесним з друзями, палко любив свою сім'ю та гордився своїм сином – молодим композитором та музикантом. Він загинув за те, за що воював, не має значення де і коли. Він жодного разу не погоджувався з кривдою, несправедливістю і байдужістю. Відкритий до оточуючих, з щирою посмішкою, благородний, чесний перед собою, він рвався туди, де найскладніше, закликав і вів за собою людей. В армії, в лікарні (де він лікувався після АТО), на вулиці, чи в Українському домі (де він створив і очолив Профспілку ветеранів АТО і волонтерів) - він завжди хотів, щоб Україна і люди, які в ній живуть, жили гідно, чесно і правдиво. Вимагав цього не тільки для себе, а для всіх. Так він загинув в Києві, а не в Мар'їнці. Від ножа, а не від кулі. Загинув для того, щоб світла музика грала на вулицях наших міст, в наших оселях і душах. Він загинув в бою, а не помер випадково Він загинув на війні, загинув для нашої перемоги. Слава Україні! Це непоправна втрата для нас усіх, хто дружив та знав Сергія Олійника. Сумуємо. Співчуваємо…