Невольницький плач. Георгій Ткаченко

Невольницький плач Науковий фонд ІМФЕ, ф.14/10, од.зб.1414 Записано в 1974 р. Ой у святую неділеньку Та бардзе рано-пораненько, Гей, то не орли-чорнокрильци заклекотали. Як то біднії невольникі У тяжкій турецький неволі заплакали, гей! Вони плакали, гірко ридали, На коліна упадали, Руки вгору піднімали, Кайданами бряжчали, Господа милосердного прохали та благали: – Гей, подай, подай нам, Господи, З неба дрібен дощик, А знизу буйний вітер. Гей, чи не встала б вже то на Чорному морі Бистрая хвиля? Та чи не позривала б з якорів турецькії каторги, гей! Бо нам сея каторга надоїла, Кайданів залізо руки, ноги козацькії, молодецькії До самої кості пошмугляло. А баша турецький, недовірок христіянський Теє зачуває, На чердаки ізхожає, Та на свої слуги, вірниї турки-яниченьки Зо зла гукає: – Гей, ви слуги мої вірниї турки-яниченьки, Добре ж ви дбайте, По три пучки тернини, По четирі червоної тавологи В руки набірайте, Із ряду до ряду захожайте Да по тричі кожного невольника По голих плечах затинайте! А слуги вірниї, турки-яниченьки добре дбали, По три пучки тернини, По четирі червоної тавологи В руки набірали, Із ряду до ряду захожали, Да по тричі кожного невольника По голих плечах затинали, Кров христіянськую безневинно проливали. А як стали бідниї невольники На собі кров христіянськую забачати, Заплакали гірко, заридали, Землю турецькую, віру бусурменськую Кляли, проклинали: – Гей, ти, земле турецькая, Віро проклятая бесурменськая! Розлуко ж ти христіянськая! Ой не дного ж ти розлучила Мужа з жоною, Брата з сестрою, Сина з ненькою, Батька з дітками, Вірного товариша з товаришом, гей! Гей, визволь же, визволь, Господи, визволь! Усіх бідних невольників На тихії води, На яснії зорі, У край веселий, Поміждо народ хрещений! Дай же, Боже, миру христіянському І вам, усім головам слухавшим Од сьогодні всім на здравіє, Щасливії літа До кінця віку! Георгій Кирилович Ткаченко (1898-1993) Бандурист народився в слободі Глушковій на Харківщині