NevidomeZadovolennya ❤ Не жартуй

8 песня гр. #NevidomeZadovolennya из 2 альбома Мы `С` Киева! © слова: Василий Симоненко © музыка, вокал, гитара: И. Гаврош © клавишные: Джим Горанчич © гитара: Альберт Эберхарт © ударные: Иван Волков © бас: Йончи Каспарс выход альбома 30 июля 2006 звукозапись Gavrosh Records время звучания: 40:32 композиций: 10 песни записывались с 09.2005 по 07.2006 01. А без лоха и жизнь плоха?! http://youtu.be/m9lG1KLdtug 02. Unknown Pleasure Happy http://youtu.be/iXIfE_Lh3Rs 03. Мы `С` Киева! (comedy-mix) http://music.lib.ru/n/nevidomezadovolennya/stat.shtml 04. Гаврошка https://www.realmusic.ru/songs/813968 05. С днём рождения, Алуня! http://youtu.be/OYI9EASsaJ0 06. Война http://youtu.be/HQZ5g3wDmyk 07. Песня (Есть одна хорошая...) http://youtu.be/DtcLgmuiFWM 08. Не жартуй http://youtu.be/K4nQYS4u-90 09. Прощайте http://youtu.be/lVmHp6Gz-dg 10. Мы `С` Киева! http://www.realmusic.ru/songs/287319 подписаться в соц.сетях: http://igorg.com http://vk.com/igorg_com http://fb.com/Zadovolennya http://youtube.com/igorgavrosh http://music.lib.ru/n/nevidomezadovolennya http://myspace.com/NevidomeZadovolennya http://lastfm.ru/music/NevidomeZadovolennya http://soundcloud.com/NevidomeZadovolennya http://realmusic.ru/NevidomeZadovolennya/albums Пригадаю усе до слова, До зітхання згадаю все, І мене в недосяжне знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, а то суворі, Сколихнуть вони спокій мій, А за ними в холодне море Pушить човен моїх надій. Ой, ті плавання невеселі (Як від правди себе втаю?) Pозіб'ється човен об скелі, Об гранітну байдужість твою. Вмийся сонцем у щиру мову У думок моїх течію - Я люблю твої губи, і брови, І поставу, і вроду твою. Не жартуй наді мною, будь ласка, І, говорячи, не мовчи. Нащо правді словесна маска? Ти мовчанням мені кричи! І без слів я усе розумію, Що сказати маєш мені, Та в мовчанні живе надія Не почути жорстоке "ні!". Ображайся на мене як хочеш, Зневажай, ненавидь мене - Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Для кохання в нас часу мало, Для мовчання - у нас віки. Все віддав би, що жить осталось, За гарячий дотик руки. Не жартуй наді мною, будь ласка, І, говорячи, не мовчи. Нащо правді словесна маска? Ти мовчанням мені кричи!