Проблем в сільських медичних закладах вистачає. Найголовніша це фінансування комплексних профільних програм, а точніше, їх відсутність. Брак відчувають і лікарі і пацієнти: починаючи від зарплат медичних працівників і закінчуючи миючими засобами для прибирання. Медики певні, що підвищення зарплатні та наявність соціальних пільг значно покращили б роботу та зробило професію лікаря на селі престижнішою.
У селах багато лікарів вже пенсійного віку. Молодих спеціалістів також не менше, але бажання, за мізерну зарплатню і певні умови, працювати сільським лікарем навряд чи з’явиться.
А це люди, які відповідають за життя інших. І в кожного своя історія. До болі образливо, що пропрацювавши все життя в лікарні, можна опинитись без медичної допомоги самому.
Низькі зарплати, застаріле обладнання або його відсутність, не найкращі умови праці,
— біди сільських лікарів. Сільрада крім косметичного ремонту теж нічим не може допомогти, бо ми усі живемо у державі із хворою економікою, де сільське господарство не «на підйомі». Більше того. Законодавець не передбачив механізмів для більш ґрунтовної грошової допомоги медикам від сільських громад.
Перший заступник голови ради НМПУ – керівник медичної служби НМПУ Володимир Шоломицький зазначає, що основна проблема це фінансування. Громадська організація, яку він представляє постійно привертає увагу влади і законодавців до проблем фінансування сільських лікарів.
Ми всі розуміємо, що який рівень медицини такий і рівень здоров’я і життя населення.