І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив
Супроти тебе силу невблаганну
Сліпої долі. Оточив тебе
Народами, що, мов леви в пустині,
Рикали, прагнучи твоєї крові,
Послав на тебе тьму таку, що в ній
Брати братів не пізнавали рідних,
І в тьмі з’явився хтось непоборимий,
Якийсь дух часу, що волав ворожо:
„Смерть Україні!”