Котик і півник, народна казка, ілюстрація до казки Котик і Півник

Котик і півник, народна казка, ілюстрація до казки Котик і Півник Був собі котик та півник і були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а півник тільки співає. Котик, було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить, То котик, було, йдучи, наказує: — Ти ж тут нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто й кликав. — Добре, добре,— каже півник; засуне хату та й сидить, аж поки котик вернеться. Навідала півника лисиця та й надумала його підманити. Підійде під віконце, як котика нема вдома, та й промовляє: — Ходи, ходи, півнику, до мене: що у мене золота пшениця, медяна водиця. Бачить лисиця, що так не бере, прийшла раз уночі, насипала півникові попід вікном золотої пшениці, а сама засіла за кущем. Тільки що котик вийшов по здобич, а півник одсунув кватирку та й виглядає. Бачить: нікого нема, тільки пшеничка попід вікном розсипана. Понадився півник: Тільки півник за поріг, а лиска за нього та й помчала до своєї хати. А він кричить: — Котику-братику, несе мене лиска по каменю-мосту на своєму хвосту. Порятуй мене! Котик поки почув, поки завернув (далеко був), то вже й опізнився лиску догнати. Біг-біг, не здогнав, вернувся додому та й плаче, а далі надумався, узяв скрипку, писану торбу та й пішов до лисиччиної хатки. А в лисиці було чотири дочки та один син. То стара лисиця на влови пішла, а дітям наказала півника глядіти та окріп гріти. — Глядіть же,— наказала,— нікого не пускайте. Та й пішла. А котик підійшов під вікно та й заграв, ще й приспівує: — Ой у лиски, в лиски новий двірта чотири дочки на вибір,п’ятий синко, ще й Пилипко.Вийди, лисе, подивися, чи хороше граю! От найстарша лисичівна не стерпіла та й каже до менших: — Ви тут посидьте, а я піду подивлюся, що воно там так хороше грає? Тільки що вийшла, а котик її цок у лобок та в торбу. А сам знов грає: — Ой у лиски, в лиски новий двірта чотири дочки на вибір,п’ятий синко, ще й Пилипко.Вийди, лисе, подивися, чи хороше граю. Не втерпіла й друга лисичівна та й собі вийшла, а він і ту — цок у лобок та в торбу та й знов приспівує: Так усіх чотирьох виманив. А синко Пилипко жде-пожде сестричок — не вертаються. — Піду,— каже,— позаганяю, а то мати прийде, битиме. Та й пішов з хати. От котик і його цок у лобок та в торбу. А потім почепив торбу на сухій вербі, сам у хату, знайшов півника, розв’язав: взяли вони удвох усю лисиччину страву, поїли, горщика з окропом вивернули, горш-ки-миски побили, а самі втекли додому. Та вже потім півник довіку слухав котика. От ми і малюватимемо котика та півнкика. А ви знаєте, як намалювати кота і півня? Як намалювати домашніх тварин? Дивіться наші відео і вчіться малювати ____________________________________ Казки та ілюстрації до казок: https://www..com/watch?v=GRz-kQ0WftM https://www..com/watch?v=EXdnv6A15w4 https://www..com/watch?v=LXbjQagAuE0 https://youtu.be/D3CD-LplgbA