Костянтин Москалець Любов до долі (Я часто думаю, чому ти так самотня)

Я часто думаю, чому ти так самотня, – одна з найкрасивіших доль у світі; ці сірі очі, пильні, сумовиті, – чому ви не знаходите нікого, крім дзеркал, а в дзеркалах – себе і суть свою подвійну, ледь-ледь прикриту флером абсолюту, росою часу, інеєм чекання, терпінням дзвону – як іще, о, як іще мені тебе назвати? А може, так і треба? Може, ти загинеш як сніжинка на долоні, коли чиєсь тепло зруйнує цю самотність? І, може, ця самотність – лише форма твоєї ідентичності п’янкої? І та любов, яка тебе знайде – тебе ж і знищить? Я люблю тебе. Творчий вечір поета Костя Москальця. Презентація збірки «Поезія Келії». Книгарня "Є" (Київ). 27.03.2018