Ivan Marchuk the great Ukrainian artist

Statement of Administration to YouTube http://uvo.cv.ua/to-youtube-administration-80.html#cut Заява до Адміністрації YouTube http://uvo.cv.ua/zajava-koristuvachv-sajjtu-v-youtube-38.html Іван Марчук-видатний український художник. Іва́н Степа́нович Марчу́к (*12 травня 1936, Москалівка, Лановецький район, Тернопільська область) — народний художник України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. У 2007 році потрапив до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британсьа газета «The Daily Telegraph». До 1988 року творчість Івана Марчука не була офіційно визнана Спілкою художників, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР (перші виставки у 1979 і 1980 роках у Москві). І лише 1988 року його прийняли у члени Спілки художників України. Приблизно з тисячі творів і близько 20 персональних виставок складається доробок художника. Іван Марчук є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанизму», це — назва, яку митець жартома дав своєму стилю. Вiд слiв «плести», «пльонтати»: картини нiби створенi з клубочкiв чудернацьких ниток. Стиль майстра справдi не пiддається жодним хитромудрим класифiкацiям. Належнiсть свою до будь-якої з них вiн вiдкидає. Бо є у нього все: пейзажi, портрети, наїв, «ню», щось узагалi казкове... Грандiозний цикл абстрактних робiт... Усе це неможливо сплутати з роботами iнших митцiв — принаймнi в нашiй галактицi. Сьогодні його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню у власній державі, Україні. Про періоди своєї творчості художник говорить: „Іноді мені на виставках кажуть про мої роботи, що такого ще ніколи не бачили, а я кажу — коли б ви таке бачили, то не бачили б мене. Бо цінується те, чого ще ніколи не було. Тому я сколихнув цей світ. Було дев'ять періодів творчості, «дев'ять Марчуків» і кожен з них чимось дивує. Я, в першу чергу, себе повинен дивувати. Щось весь час крутиться в голові, треба щось нове робити. Коли я вже підписую картину, я відсилаю її в світ і знаю, що відгук на неї буде неодмінно. І «десятий» Марчук буде обов'язково. Визріває". Про мистецтво: «Для мене мистецтво — це життя й одкровення. Іншої альтернативи нема. Й водночас мистецтво — це каторга. Я працюю 365 днів на рік і без цього не можу. Це присуд долі, карма, вирок, приреченість. І нікуди не дінешся. Я мрію погрітися на пляжі, полежати у траві, слухаючи як вона росте, я хочу дивитися, як пливуть у небі хмари, хочу тішитися, веселитися, спілкуватися в компанії, не відмовився б піти до школи, щоб когось там чогось навчити. А потім думаю: а мені ж теж хочеться самому щось зробити. Непереможна думка!»