Дуб Шевченка

До 153-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка біля дуба Шевченка, який є унікальним, адже це перший в Україні живий пам'ятник Кобзарю відбулося свято вшанування його пам"яті. Свого часу посадці могутнього дерева посприяла громадська діячка Єлизавета Милорадович з роду Скоропадських. Для українського народу була знаковою подія, коли тіло митця доправили на рідну землю, як він сам того бажав у своєму «Заповіті», розповідає Микола Кульчинський, голова обласного товариства «Просвіта». Микола Кульчинський, голова обласного товариства «Просвіта» «З того часу в день перепоховання 22 травня на Канівській Тарасовій Горі, колись Чернечій горі збирались українці і шли, як на паломництво до Тараса, бо це було виконання українським народом заповіту свого Пророка.» Більше того, в 1988 році, в день перепоховання Шевченка, коли полтавці хотіли провести біля дуба масове вшанування пам'яті геніального поета, вони зіткнулися з відвертою протидією місцевої, тоді ще комуністичної влади. Олег Пустовгар, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА «Традиція вшанування Тараса Шевченка біля Тарасового дуба відродилося завдяки краєвому товаристві «Просвіта» наприкінці 80-х років минулого століття.» У ході святкування пролунали музичні композиції на відомі вірші Тараса Григоровича. Народний артист України Олег Марцинківський говорить, що для нього Шевченко це не до кінця розгадана постать. Олег Марцинківський, народний артист України «Шевченко настільки багатогранний, настільки сучасний, що нам ще до нього в майбутнє треба йти.» І на далі полтавці домовилися щороку збиратися біля Тарасового дубу, щоб не забувати найважливіші події в історії.